Загалом добрі люди. Як у кожному селі ВСІ ЗНАЮТЬ ВСЕ.

А якщо відверто - там чисте повітря, погані, але рідні дороги, на яких знайомий з кожним камінцем. КРАЄВИДИ - очі не відведеш!!!

Ліси чули дзенькіт козацьких шабель, крики повстанців і свист більшовицьких куль... Вони і досі ховають таємниці, відкриваючись тільки, коли приходить безпечний для цього час...

СИНЬКІВ - це модель українських пейзажів. Тут є як рівненькі поля, так і мальовничі горби. Є ліси, є чагарники, є Дністер і купа потічків...

НЕМА СуЄтИ... Є щоденна важка праця. Є задоволення від настання недільного (вихідного) дня, бо можна відлежатися. Або піти до церкви і послухати, як теперішній священник обзиває людей дурнями. Правда. Сам чув. Але священники приходять і йдуть далі. А люди лишаються.

Лишаються тільки без патріотизму. Без бажання гуртуватися, робити користь рідному селу. Єдине, чого всі прагнуть - заробити купу грошей і накупити купу маєтків.

Розтягнули ферму, яка ще кілька років тому давала їм якусь копійку. Могла б і зараз давати, якби 'газда' один, вірніше сімейка його не взялися 'керувати' років 8 назад. Тепер вони будують 100-тисячні маєтки під Чернівцями, а люди тягнуть з ферми останню цеглу...

ХОЧА.... Виростають ресторани. Будем гуляти, синьківчани. От тільки на чиєму весіллі?... Молодь не бачить майбутнього і тікає в місто. Дорослі - повертаються з-за кордонів до помідорних справ і старіють у теплицях, за все життя один раз побувавши на морі...

Проте...Живе СИНЬКІВ і у відновленому храмі - гордяться ним люди! - щоВеликодня збираються ті, хто прикипів тут корінням.